Абетка-малятко. Літера Ю
Українська абетка, літера Ю
Вивчаэмо літеру - Ю
Попередня літера в алфавіті - літера ь
Наступна літера в абетці - літера я
Юрко і Юля
В Юри є сестричка Юля,
Невеличка вередуля.
Любить Юля утікати,
Бо не хоче йти до хати.
Доганяв Юрасик Юлю
І набив на лобі ґулю.
Юрок
на урок
приніс проса жменьку
і солодкий огірок
заховав в кишеньку.
Просо – дзьоб,
просо – дзьоб,
огірочком хрусь!
Весь урок
наш Юрок
як не верть, то круть.
Він і досі, мабуть,
все те наминає, –
а урок
наш Юрок
не питай – не знає.
Юнга плюхнув у калюжу,
Стояв і носом хлюпав дуже.
Весь у багнюці аж до вух,
Бруднющий навіть капелюх.
Юнга мчить тепер щодуху
Мити вдома шию й вуха.
Юрба веселих юнаків
Піймала вудкою в’юнів.
Взяли петрушку з рюкзаків —
Зварили юшку із в’юнів.
Сюркоче коник: — Юнаки,
І я скуштую залюбки.
Букву Ю розпізнаю —
Братик показав.
Взяв і до цукерки
Бублик прив'язав.
Юрбою зібралися юні звірята
І шлюпку взялись залюбки будувати.
Тюленя призначили за капітана,
А юнгою хай лисенятко вже стане.
Юнга — юний мариніст,
До малюнків має хист.
Юний юнга змалював
Сонце, море й пароплав.